Основні причини лактазної недостатністі у малюка та введення в прикорм безмолочних каш

Для своєчасного виявлення лактазної недостатністі у малюка необхідно знати різновиди та симптоми. Всю необхідну інформацію ви знайдете на https://prikorm.org/

Лактазна недостатність у малюка та введення в прикорм безмолочних каш

Лактазна недостатність або лактозна непереносимість, а також гіполактазія, алактазія, - скільки термінів має стан, коли в організмі недостатньо чи зовсім немає ферменту лактази для перетравлення молочного цукру (лактози).

Варто зазначити, що рівень ферменту лактази є найвищим з народження і знижується з віком, незважаючи на постійне споживання лактози. У грудному молоці концентрація молочного цукру (лактози) найбільша та є постійною, незалежно від часу доби та дієти мами.

Давайте розберемося, які різновиди лактазної недостатності існують:

1. Перший різновид - вроджена, генетично детермінована - коли фермент лактаза зовсім не виробляється організмом від самого народження. Це найважча форма, яка зустрічається дуже рідко. Наразі її зареєстровано лише у 40 дітей у світі.
2. Другий різновид - транзиторна лактазна недостатність - тимчасова, виникає у дітей на перших 2-3 місяцях життя. Її причина полягає у тому, що фермент лактаза тонкого кишківника виробляється у недостатній кількості через функціональну незрілість травної системи малюка, тобто, фермент просто не встигає вироблятися через незрілість ферментативної системи кишківника дитини. Тому одразу зауважу, що часте прикладання до грудей уповільнює просування молока травною системою, таким чином забезпечується достатнє вироблення лактази для засвоєння молока.
3. Третій різновид - первинна лактазна недостатність - проявляється лише у дорослому віці. Вона обумовлює припинення вироблення ферменту лактази у віці старше 4 років, тому проведення генетичних досліджень для дітей до 4 років є необґрунтованим. Як проявляється? Людина не може випити звичайне молоко, натомість споживає ферментовані молочні продукти (йогурти, сири), які містять мінімальну кількість лактози.
4. Та вторинна - розвивається на тлі інших захворювань, наприклад, гострої кишкової інфекції (коли зруйновано ворсинки тонкого кишківника) - триває 2-3 тижні, або хронічних захворювань кишківника (харчової алергії, целіакії, хвороби Крона, резекції, тощо).

Які ж симптоми лактазної недостатності?

Симптоми лактазної недостатності дуже схожі на інші кишкові симптоми і не є специфічними. Їх обумовлено потраплянням лактози у товсту кишку, де в нормі її не має бути.

На тлі цього виникають такі симптоми у малюка, як водянисті, зелені, пінисті випорожнення, збільшене газоутворення, бурчання в животі. А от висип на шкірі не є характерним для лактазної недостатності!

Варто зазначити, що досить важко діагностувати лактазну недостатність, оскільки такі самі симптоми можуть виникати за кишкової інфекції, алергії, а також у здорових дітей.

На сьогоднішній день для діагностики використовується дихальний тест, але найточнішим різновидом діагностики транзиторної лактазної недостатності є біопсія тонкої кишки. Звісно, зазвичай таке обстеження не проводиться.

Якщо все ж педіатр діагностував у вашого малюка недостатність лактази і дитина перебуває на грудному вигодовуванні, у жодному разі не слід припиняти годувати грудьми. Натомість, варто додавати перед кожним годуванням фармакологічний препарат ферменту лактази.

Важливу роль відіграє, власне, організація грудного вигодовування. Не рекомендується прикладати немовля протягом одного годування до різних молочних залоз. Під час одного прикладання до грудей склад молока відрізняється. У ранній порції є багато води та лактози, молоко тече швидко, його легко смоктати, але воно не є калорійним і слугує в якості пиття. У пізній порції міститься багато жиру, молоко не так легко тече, бо є густішим, але якраз воно надаватиме малюкові ситості. Якщо жінка, у якої немовля має недостатність лактази, прикладатиме за одне годування спочатку до однієї, а потім до іншої молочної залози, то немовля з’їдатиме лише ранні порції, де міститься багато лактози, що погіршить стан дитини. Тому важливим є прикладання до грудей почергово під час кожного годування,  на кожне годування йде одна молочна залоза.

Діткам на штучному вигодовуванні інколи доцільно призначити низьколактозні суміші.

Як вводити прикорм малюку з недостатністю лактази?

З початком введення прикорму слід надати перевагу безмолочним кашам.

Злаки постачають в організм, що росте, необхідну кількість вуглеводів, надають енергію і живлять тканини мозку. Жири, що містяться в кашах, захищають від інфекційних захворювань, а білки забезпечують міцність м'язів. Вітаміни та мінерали сприяють нормалізації обміну речовин. Каші багаті на клітковину, яка покращує роботу шлунково-кишкового тракту.

Починати прикорм варто з однокомпонентних каш. Не треба готувати рідку кашу і годувати з пляшки на постійній основі, бо прикорм - це їжа, тож, її треба жувати, а не пити.

Зауважу, що глютен дозволено у ранньому прикормі, але лише з 7 місяців та після вводу безглютенових каш. Під час приготування каші дітям не слід додавати цукор або сіль. Приблизна послідовність введення круп може бути наступною: у 6-7 місяців - рис, гречка, кукурудза; у 7-8 місяців - овес, можна почати комбінувати кілька злаків в разі їх доброї переносимості дитиною. А з появою у дитини зубів, каші однорідної текстури поступово мають змінювати продукти, які малюк міг би жувати. Зверніть увагу, що для приготування безмолочних каш береться вода; у 9-10 місяців можна давати ячмінь, жито, пшоно.

Здоровим дітям каші з різними добавками з фруктів і овочів рекомендуються не раніше 6-7 місяця, та після того, як дитина спробувала кожен з цих продуктів окремо. Дуже корисним буде додавання до каші чайної ложки олії. Найціннішими за вмістом омега-3 жирних кислот вважається лляна олія чи олія з гарбузового насіння.

Поговоримо про принципи введення каші

Наприклад, за штучного вигодовування об'єм суміші після порції каші повинен бути таким, щоб разом з кашею це становило 200 мл за п'ятиразового годування. Надалі обсяг порції каші поступово збільшується і становить: у 7-8 місяців - 160-170 мл; у 8-9 місяців - 170-180 мл; після 9 місяців - до 200 мл.

Важливо розуміти, що звичайні каші не підходять для використання в якості прикорму. Коли ми говоримо про прикорм гречаною, рисовою, кукурудзяною чи будь-якою іншою кашою, мається на увазі спеціально приготована дитяча каша. Її можна готувати вдома самостійно чи придбати вже готову дитячу кашу промислового виробництва, - це зекономить вам час на приготування. Така каша має ідеальну текстуру та краще засвоюється малюком.

Під час вибору промислової каші звертайте увагу на склад безмолочної каші, він має бути натуральним, бажано, щоб у складі була лише крупа.

Безмолочні каші стануть вам надійним помічником під час вибору прикорму з 6 місяців для малюків, що мають непереносимість лактози.