Передчасно народжені діти мають особливості при введенні прикорму.

Харчування передчасно народжених немовлят є важливою передумовою їх подальшого нормального росту та розвитку, а отже, досягнення оптимальних показників здоров’я та якості життя.

Особливості введення прикорму у передчасно народжених дітей

Перш за все, хочу зазначити, що передчасно народжені - це дітки, які народилися за терміну вагітності до 37 повних тижнів.

Дітки, що народилися раніше терміну, мають свої особливості. Передчасно народжена дитина погано, мляво смокче, насилу ковтає, крик слабкий, дихання неритмічне. Має свої особливості і фізіологічна втрата маси тіла після народження. Передчасно народжена дитина худне на 5-15% від маси при народженні, на відміну від дитини, народженої у термін, яка втрачає у вазі лише до 5-8%.

Відновлюється маса у передчасно народженої дитини пізніше за перший тиждень життя, лише до 2-3 тижня вага може досягати значення при народженні. Причому терміни відновлення маси знаходяться у прямій залежності від зрілості дитини, тобто не лише від терміну її народження, а й від ступеня адаптації дитини до умов навколишнього середовища, усього перебігу вагітності та наявності чи відсутності вад розвитку. Глибоко передчасно народжені діти із захворюваннями за 3-4 тижні життя можуть лише відновити фізіологічну втрату маси, але не набрати більше.

Однією з проблем під час виходжування передчасно народжених дітей, особливо дітей з екстремально низькою масою тіла (менше 1500 г), є проблема вигодовування. Передчасно народжені діти є дуже чутливими до нестачі харчування. Це обумовлено обмеженими запасами білка, жиру та енергії. Здатність до всмоктування, перетравлювання і обміну речовин харчування у таких дітей істотно знижено. Співвідношення поверхні та маси тіла у недоношеної дитини високе, що визначає більшу потребу у харчових речовинах та енергії.

Харчування передчасно народжених немовлят не лише у неонатальний період, а й протягом першого року життя є важливою передумовою їх подальшого нормального росту та розвитку, а отже, досягнення оптимальних показників здоров’я та якості життя. Саме тому рекомендації щодо харчування цієї категорії немовлят, які мають специфічні нутритивні потреби у поєднанні з численними анатомо-фізіологічними та клінічними особливостями, не можуть обмежуватись неонатальним періодом.

Також хочу зазначити, що психомоторний розвиток - це важливий чинник, що впливає на можливість споживання твердої їжі передчасно народженою дитиною. Контроль положення голови є важливим з міркувань безпеки харчування.

Введення прикорму, загалом, рекомендують розпочинати, якщо у дитини зникає чи зменшується рефлекс висування язика (стимулюється натисканням на язик ложкою), вона може стабільно сидіти з підтримкою, добре тримати голову, відкривати рот і нахилятися вперед до ложки.

У передчасно народжених дітей тактика вигодовування дещо відрізняється та потребує своєчасного введення прикорму і додаткових продуктів харчування. Оскільки для дітей з малою масою тіла, які отримали масивну терапію, характерними є дисбіотичні зміни та різні порушення моторики шлунково-кишкового тракту, то черговість введення їм продуктів має свої особливості.

Перший прикорм передчасно народженої дитини

Рекомендовано призначати першу страву прикорму діткам, що досягли скоригованого віку 3 місяців або хронологічного віку 5 місяців, за наявності ознак психомоторної готовності до прийому твердої їжі.

Бажано провести підготовку дитини шляхом пробного введення невеликих кількостей густої їжі.

Прикорм треба починати давати дитині, поклавши невелику кількість їжі на кінчик чайної ложки. Ложку тримати так, щоб дитина її бачила. Потім доторкнутися ложкою до губ дитини, аби частина продукту залишилася у неї на губах. І лише коли дитина відкриє рот, покласти ложку з їжею на середину язика, тоді малюк легко її проковтне.

Для тестування прикорму використовують овочеве пюре без солі. Після того, як дитина висмоктала деяку кількість молока або суміші, на середню частину язика вводиться невелика кількість зазначеного продукту. У випадку гарного ковтання та відсутності будь-яких небажаних реакцій, наприклад, алергії, кількість густої їжі поступово збільшують.

Замість овочів можна використовувати каші, особливо за наявності у дитини гіпотрофії та залізодефіцитної анемії.

Краще використовувати каші промислового виробництва. Крупи у таких продуктах екологічно чисті, легше засвоюються, оскільки піддаються спеціальній обробці, до того ж їх збагачено вітамінами і мінеральними речовинами. Введення розпочинається з безглютенових каш, наприклад, гречаної, кукурудзяної, рисової, а також безмолочних каш у кількості 1 чайної ложки. Вони можуть розводитися тими адаптованими молочними сумішами, які на даний час отримує дитина. До складу каш не повинні входити будь-які добавки.

Кожний наступний новий продукт прикорму має складатися з одного інгредієнта та даватися дитині впродовж не менш ніж 5 днів. Лише після цього можна давати змішаний прикорм із продуктів, знайомих дитині. Це дасть можливість визначитись щодо причини харчової алергії у разі її виникнення.

Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6,5 місяців вводять у прикорм м’ясо, з 7 місяців - яєчний жовток, а з 8 місяців вводять рибу, - усі ці продукти містять залізо.

Не рекомендовано вживати жодні види чаю та кави дітям до 2 років, оскільки ці напої перешкоджають процесу всмоктування заліза.

Не слід давати незбиране нерозведене коров’яче молоко дітям до 9 місяців - це фактор розвитку залізодефіцитної анемії. Незбиране молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9-12 місяців.

Своєчасне введення прикорму - це запорука гарного виходжування передчасно народженої дитини, яка забезпечує її гармонійний психофізичний розвиток, особливо з екстремально низькою масою тіла.

Важливо зазначити, що у кожному конкретному випадку необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини, стан її здоров'я та поради лікаря, який спостерігає за малюком.