* У таблиці зазначено лише орієнтовні строки введення та кількість прикорму.

10 правил введення прикорму[1]

  1. Прикорм дається з ложки.
  2. Прикорм дають у першій половині дня, можна додавати у прикорм грудне молоко.
  3. До та після того, як дитина з’їла прикорм, треба трохи погодувати її грудним молоком чи дитячою сумішшю.
  4. Під час годування малюк має знаходитися у вертикальному положенні на руках чи на колінах у матері, або в стільчику для годування.
  5. Кожен продукт для прикорму починають вводити з 1 чайної ложечки, поступово доходячи до повної порції. Після того, як дитина навчилася їсти однокомпонентний прикорм, можна вводити у дитяче меню прикорм з кількох продуктів.
  6. Прикорм має бути свіжим, однорідним, температури тіла.
  7. Перший прикорм – каші та овочеві пюре.
  8. Негострі овочі – ідеальний початок прикорму. Овочі вводять раніше за фрукти.
  9. З 6-ти місяців у прикорм вводяться продукти, багаті на залізо. Незбиране молоко та молочні продукти можна давати з року, рибу – з 8-10 місяців, а яєчний жовток – з 7-ми місяців.
  10. Після появи у малюка зубів, однорідний прикорм поступово замінюють продукти, нарізані на невеликі маточки.

 

Види прикорму*[2]

 

Після народження організм малюків, зокрема їх травна система, продовжує активно розвиватися, тому з віком види їжі, яку малюк може з’їсти та засвоїти, стають різноманітнішими. Проте для кожної дитини терміни введення у прикорм тих чи інших продуктів харчування - каші, м’яса чи овочевих пюре -  є індивідуальними та можуть відрізнятися.

Батьків часто турбує питання, коли та з чого починати прикорм крихітки. До півроку діти здатні засвоювати рідку їжу, і найкращим харчуванням для них є грудне молоко. Із початком прикорму, приблизно у віці 6-7 місяців, дітям рекомендують їжу у вигляді пюре однорідної консистенції. Іноді прикорм можна починати і раніше, але не раніше 4-х місяців.

В якості першого овочевого пюре для прикорму дітям підійде, наприклад, морквяне чи картопляне пюре, в якості фруктового – бананове. Можна вводити в прикорм зернові без клейковини, наприклад, рис, та гарно проварені та розім’яті печінку та м’ясо.

У віці 7-12 місяців, із появою у малюка зубів, страви однорідної консистенції поступово змінюють розтерті чи рублені страви, які дитина могла б їсти руками. Наприклад, їй підійдуть гарно проварені, перекручені на м’ясорубці печінка та м’ясо; розтерті варені овочі та фрукти, а не сметаноподібні овочеві пюре; рублені сирі фрукти та овочі (наприклад, банан, диня, помідор); зернові (наприклад, пшениця, овес), а також хліб. А коли малюку виповниться 12 місяців, варто поступово починати привчати його їсти їжу з дорослого столу разом з іншими членами родини.

 

Як вводити прикорм – як правильно годувати малюка

 

Коли ви гадаєте, з чого почати ввід прикорму, пам’ятайте, що годувати крихітку треба інакше, аніж коли вона їла виключно материнське молоко. Перш за все, малюк має тримати голову та самостійно сидіти на стільчику чи на ручках. По-друге, як вже було сказано, годувати дитину прикормом необхідно завжди виключно з ложечки.[1]

Перший прикорм малюка має бути однорідним, як сметана, без грудочок.[1,2] При цьому, початок прикорму не означає, що годувати крихітку груддю більше не треба, адже молоко мами має залишатися обов’язковою складовою повноцінного раціону дітей хоча б до 12 місяців.[2]

Не можна годувати дітей першого року життя продуктами, зокрема у вигляді першого прикорму малюка, невеликого розміру та округлої форми, наприклад, льодяниками, горіхами, оскільки дитина може ними вдавитися.[1]

Не давайте в якості першого прикорму малюку несвіжі продукти або страви, приготовані давно. Їжа, яку вживає дитина, має бути свіжою та якісною. [1,2] Якщо думаєте, з чого почати прикорм під час прийому їжі, почніть з невеликої кількості грудного молока, потім дайте на пробу трохи прикорму та догодуйте молоком після цього.[1]

Вводьте продукти в раціон малюка поступово. Завжди будьте терплячими до своєї дитини, не змушуйте її їсти та дозволяйте їй самій визначати кількість прикорму, що з’їдається. Іноді потрібен час для того, аби малюк захотів їсти свій перший прикорм, - не квапте його. Зазвичай, діти, які знаходяться на грудному вигодовуванні, легше привчаються їсти прикорм немовлят, оскільки звикли до різноманітних відтінків смаку молока мами.[2]

Слідкувати за термінами вводу прикорму немовлятам, їх звиканням до нових страв, а також за реакцією на продукти вам допоможе харчовий щоденник. У ньому у вільній формі можна записувати всю інформацію про меню для немовляти, яке ви склали, а також про час, коли продукти вводилися. Якщо ж якийсь із цих продуктів дитячого раціону спровокував алергію у дитини, такий щоденник допоможе швидше визначити причину та виключити алергійний компонент прикорму немовлят.

 

Добовий об’єм їжі для дитини

 

Кількість їжі, яку з’їдає малюк, як і частота годувань, для кожної дитини відрізняються, тому краще за все годувати малюка на його вимогу, дотримуючись принципів активного годування.[1,2] Немовля у віці до 8-ми місяців має отримувати прикорм 3 рази на день, а у віці 9-11 місяців – 4 рази на день.[1] Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини у віці від 6 до 12 місяців складає 1/8 -1/9 маси тіла, проте при цьому необхідно пам’ятати, що кількість їжі, яку з’їдає малюк протягом дня, може відрізнятися.[1] У будь-якому випадку, достовірною ознакою нормального розвитку дитини є стабільний приріст ваги.[1]

 

Дитячий раціон під час введення прикорму для немовлят

 

Кількість прийомів їжі на день для дитини першого року життя має складати не менше 5-ти, з них три основних і два додаткових.[1] Втім, порція пюре для прикорму, яку малюк з’їдає протягом дня, може не завжди бути однаковою, варто бути до цього готовими та не змушувати крихітку їсти, якщо вона цього не бажає.[1,2]

Тож, давайте подивимося на приблизний добовий раціон дитини 9 місяців, після її звикання до різноманітних страв у прикормі:

  • 180 г одно- чи багатокомпонентної каші у прикормі, приготованої на грудному молоці або молочній суміші. Можете влити у кашу у прикормі 1 чайну ложку вершкового масла;

  • 150-180 г овочевого пюре із додаванням 1 чайної ложки олії та до 50 г м’ясного пюре. Два рази на тиждень м’ясо у прикормі можете замінити на рибне пюре для прикорму. Також можна давати додатково ½ жовтка та хліб;

  • 100 г йогурту із дитячим печивом або 30 г м’якого сиру;

  • 80 г фруктового пюре для прикорму.

 

Що розповісти лікарю-педіатру про те, як проходить прикорм?

 

Ви можете уточнити у лікаря будь-яку інформацію стосовно харчування дитини піл час планових медичних оглядів.[1] Беручи до уваги індивідуальні особливості дитини та приріст її ваги, лікар проконсультує Вас щодо того, якою має бути тривалість годування груддю, чи правильною є консистенція продуктів прикорму, що дається дитині, чи достатній об'єм прикорму з’їдає малюк за годування та чи їсть він із задоволенням, а також багато іншого.[1]

 

Негативна реакція на прикорм

 

Кожен новий продукт вводиться у прикорм окремо, при цьому необхідно ретельно спостерігати за реакцією малюка та у випадку появи будь-яких ознак непереносимості, порушень травлення, алергічних реакцій, тощо, необхідно виключити продукт, що їх викликав, з прикорму та замінити його іншим.[1] Якщо який-небудь продукт прикорму не сподобався дитині, не варто годувати її силоміць, оскільки так малюк може відмовитися їсти прикорм в принципі.[1] Можна запропонувати малюку продукт іншого смаку чи консистенції, а продукт, що не сподобався, спробувати запропонувати малюку ще раз пізніше. У прикормі можна використовувати лише свіжі продукти.[1] Перший прикорм дитини, а також її їжа до 2-х років не повинні містити солі, цукру,[3] спецій, копченостей, ковбас та сосисок. Також не варто давати дітям цього віку чай (чорний, зелений, трав’яний) чи каву, а також дистильовану, газовану та мінеральну воду.[1,2]

 

Прикорм за грудного вигодовування

 

Материнське молоко – ідеальне харчування для дітей до 6 місяцев.[1,2] Воно повністю задовольняє потребу малюків у поживних речовинах та рідині, тому немовля не відчуває необхідності у введенні додаткових продуктів харчування та/або рідини у раціон в цей час.[1]У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом харчування дитини, проте малюку необхідно розширювати раціон та вводити у нього перший прикорм, оскільки виключно материнське молоко вже не може повною мірою задовольнити потребу дитячого організму, що росте, у поживних речовинах, вітамінах та мінералах.[1] При цьому, грудне вигодовування дитини рекомендується продовжувати до року, а за можливості і довше.[1] Також варто пам’ятати, що для дитини прикорм при грудному вигодовуванні практично не буде відрізнятися від прикорму при штучному вигодовуванні.[1]

 

Раціон мами, що годує груддю

 

Раціон матері під час вигодовуванні груддю має бути різноманітним, оскільки рівень вмісту більшості поживних мікроелементів у материнському організмі впливає на їх вміст в організмі дитини.[1,2]

 

Як дізнатися, чи готовий малюк до введення прикорму?

 

Перед тим як починати прикорм дитини у вигляді нових продуктів харчування, необхідно перевірити її готовність до прикорму. Ваш малюк готовий до початку введення прикорму, якщо він:[1]

  • тримає голівку;

  • впевнено сидить у стільчику для годування;

  • сам відкриває рот, коли до нього підносять ложечку з їжею;

  • відвертається від ложечки з їжею, коли не голодний;

  • закриває рот з ложкою у роті, утримує у ньому їжу, а потім ковтає її, та не виштовхує і не випльовує.

Оскільки перші зуби з’являться у малюка пізніше, їх наявність не є вирішальним фактором у визначенні готовності дитини до введення прикорму.

---------------------------------------------

[1]Наказ Міністерства охорони здоров’я України №149 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008 р. із змінами та доповненнями

[2]Kim Fleischer Michaelsen et al. Кормление и питание грудных детей и детей раннего возраста. Методические рекомендации для Европейского региона ВОЗ с особым акцентом на республики бывшего Советского Союза. Региональные публикации ВОЗ. Европейская серия №87, 2003 р.

[3]Fewtrell M. et al. Complementary Feeding: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017 Jan;64(1):119-132.

[4]Няньковський С.Л. та ін. «Харчування дітей раннього віку: Теорія і практика», Львів: Ліга-Прес, 2009.