Що робити, коли у малюка виникла харчова алергія?

Перш за все, давайте визначимо, що таке харчова алергія.

Харчова алергія - це реакція імунної системи організму на харчові продукти. На харчову алергію страждає 1-3% дорослих та 4-8% дітей у світі.

Організм виробляє імуноглобулін Е (IgE) у відповідь на алерген. Алерген потрапляє до організму, може зв’язуватись з антитілом IgE, а може і не зв’язуватись, втім, все одно спричиняє алергічну реакцію.

Харчову алергію не слід плутати з харчовою непереносимістю, оскільки вони ґрунтуються на різних механізмах. Понад 160 продуктів харчування можуть зумовлювати алергічні реакції. На сьогоднішній день існує 14 основних харчових алергенів: молоко, пшениця, яйця, риба, горіхи, арахіс, молюски, ракоподібні, селера, кунжут, сульфіти, гірчиця, соя, люпин.

Всі ці алергени можуть викликати IgE-опосередковані відповіді, а деякі, до того ж, і перехресні реакції. Наприклад, за алергії на кунжут можлива перехресна алергія на арахіс чи, загалом, на горіхи. Це обумовлено схожістю білків, що містяться у цих продуктах.

Для отримання алергічної реакції необов'язково з'їсти сам продукт. Достатньо контакту, а інколи всього лише вдихання пилу, наприклад, арахісу (коли хтось поруч відкриває пачку з горіхами) або вживання продуктів, які його містять.

Важливо добре знати симптоми харчової алергії:

1. - прояви з боку шкіри: пухирі та висипання (кропив'янка), свербіж, набряклість губ, язика, горла, аж до важких системних реакцій за типом анафілаксії;
2. - прояви з боку легень: відчуття браку повітря, кашель, шумне дихання, задишка;
3. - прояви з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, діарея).

Найпоширеніші алергенні молекули, яких ми боїмося найбільше, містяться у молоці, яйцях, рибі, морепродуктах, горіхах. Вони стійкі до заморожування та термообробки. Зазвичай, батьки думають, що виникнення алергії пов'язане з початком введення прикорму.

На жаль, здебільшого, будь-який висип одразу і помилково сприймається як алергія, через це багатьом батькам доводиться відкладати прикорм або сильно обмежувати меню дитини.

Чи завжди це потрібно?

Сучасна алергологія - це галузь медицини, що швидко розвивається. Ще близько 20 років тому вважалося, що гіпоалергенні дієти можуть знизити ризик розвитку алергії, а введення основних алергенів треба відкладати.

Однак виявилося, що суворі дієти і відкладений на пізніший час - 6-12 місяців життя - прикорм підвищують ризик розвитку алергії. Це відбувається через те, що дитина не може познайомитися і поступово звикнути до різних алергенів. Різноманітний раціон мами, що годує груддю, плюс своєчасний здоровий прикорм - це природний механізм, необхідний для того, аби малюк звикав до харчування, традиційного для родини та регіону.

Часто зустрічається атопічний дерматит - один з проявів алергії, що має вигляд висипу, шорсткості та сухості шкіри, червоних щік. Втім, не будь-який висип немовляти є алергією. Наприклад, інфекції (розеола, ентеровірус, парвовірус, тощо) теж можуть нагадувати алергію. "Гусячу шкіру" - фолікулярний гіперкератоз - часто даремно пов'язують із порушенням раціону. До того ж, дитячі акне у зовсім маленьких діток рідко розпізнають і списують на алергію, марно забороняючи мамі повноцінно харчуватися.

Якими є основні причини і фактори, що впливають на ризик розвитку алергії?

Їх існує безліч, втім, основними є:

1. спадкова схильність - ризик розвитку алергічних захворювань у дітей, у яких обоє батьків мають алергію, становить 70% у порівнянні з 12% у дітей з батьками без алергії;
2. характер вигодовування - доведено захисну роль грудного вигодовування у протидії алергічним захворюванням;
3. склад кишкової мікрофлори - здорова мікрофлора кишечника сприяє профілактиці алергічних захворювань;
4. забруднення повітряного середовища, зокрема паління батьків чи оточуючих у присутності дитини;
5. широке застосування антибіотиків та інших лікарських засобів;
6. більш пізнє введення в прикорм, після 8-12 місяця, продуктів-алергенів;
7. наявність у кімнаті чи квартирі, де знаходиться дитина, синтетичних, вовняних матеріалів або виробів, барвників, миючих засобів та інших побутових речовин, тощо, багато з яких можуть виступати алергенами. Зазвичай до групи ризику розвитку алергії включають дітей, у родинах яких вже є люди з алергічними захворюваннями, втім, профілактика алергії є актуальною для всіх дітей першого року життя.

Як вводити алерген у прикорм малюка?

Перш за все, потрібно виділити на введення одного алергену кілька днів. Не вводити всі разом одночасно, бо так складніше буде відстежити реакцію, якщо вона раптом виникне.

Починати необхідно з невеликої дози. За ці кілька днів давати на пробу дитині невелику кількість продукту і спостерігати. Гострі реакції проявляються протягом 2 годин: найчастіше це кропив'янка, рідше - набряк Квінке, ще рідше - анафілаксія (реакція з боку кількох систем: блювання, пронос, кропив'янка, набряк, ускладнене дихання).

Якщо з'явилася реакція, необхідно одразу звернутись до лікаря-педіатра, а у випадку загострення викликати швидку. Якщо реакція є, то треба повністю виключити контакт з алергеном та проконсультуватись з алергологом.